Через тенденції користувацько-орієнтованого дизайну експерти стали переглядати підходи до проектування, намагаючись глибше зрозуміти користувачів (наприклад здійснюється глибокий аналіз цільової аудиторії наприклад методом персон та побудовою карти емпатії [14, с. 204-205]), тому важливими якостями проектувальників користувацьких інтерфейсів стала емпатія та рефлексія [15, с. 184-185]. Щоб краще зрозуміти користувачів та їх вимоги дизайнери звертаються до психологічних принципів, які формують людську поведінку, прагнення і мотивацію. Застосовуючи психологічні принципи при створенні дизайну, можна поліпшити результат, адже продукт стає набагато ближче до актуальних вимог його користувачів.
Психологія досить сильно впливає на користувацький інтерфейс та UX дизайн. До того ж, знання психології допомагають створювати дизайн продукту, який підштовхує людей здійснювати дії, які від них очікують, (наприклад, купити товар або зв'язатися з компанією). Д. Норман в своїй книзі «Дизайн звичних речей» [16] визначив поняття дизайну як акт комунікації, який передбачає глибоке розуміння людини, з якою здійснюється комунікація. Він зазначив, що існує концептуальна модель дизайнера - його розуміння результату і модель користувача - це модель, яка створюється в результаті взаємодії з системою, втілений результат [17, p. 110]. Для позитивного результату важливо керуватись основними принципами, що впливають на показники взаємодії. Так, під час проектування UX/UI-дизайну вже звично керуються такими психологічними принципами Гештальта, як закон Хіка, закон близькості, закон Джейкоба, ефект Von Restorff тощо [18, pp. 4-7].
Персоналізація користувацького інтерфейсу впродовж років вже довела свою ефективність, про що свідчать численні дослідження [19; 20; 21; 22; 23] однак ґрунтовних досліджень у напряму персоналізації користувацьких інтерфейсів для освітніх платформ не знайшло відображення у вітчизняній та закордонній літературі, що визначає актуальність розробки питання перспектив персоналізації користувацьких інтерфейсів освітньої платформи у відповідності до психотипу особистості.
Розглядаючи дослідження концентрації уваги користувачів за допомогою теплових карт, зокрема що базуються на технології айтрекінгу, нами було досліджено розподіл уваги користувачів сторінки [24, pp. 145-146], який засвыдчив брак уваги користувачів освітньої платформи на безпосередньо навчальному матеріали, розповсюдившись на блок навігації, коментарів та заголовку, постає потреба у модифікації користувацького інтерфейсу освітньої платформи для досягнення найкращого та найбільш продуктивнішого результату зі сторони користувачів. Для досягнення нами було звернено увагу на особливості сприйняття інформації відповідно до психотипів користувачів.
У нашому дослідженні за основу було взято методикою визначення психотипів, що розроблена професором Каліфорнійскоrо університету Д. Кейрсі [25]. Поєднання шкал та визначання одного з 16 психотипів надає змогу згрупувати користувачів у великі 4 категорії із загальними ознаками, а саме гедоністів, раціоналістів, ідеалістів та традиціоналістів. Подібне сегментування визначає шлях користувача у взаємодії з інтерфейсом та його комунікаційними матеріалами. Як наслідок, для кожної категорії можливо створити окремий дизайн користувацького інтерфейсу і стиль комунікації, який буде більш чітко підходити під стиль мислення кожного окремого користувача. Як наслідок для різних категорій користувачів, наприклад прихильників стриманої класики та прихильників сучасного мінімалізму, потрібно розробляти свій підхід в дизайні користувацького інтерфейсу та комунікаційних матеріалів. Окремі рекомендації щодо формування персоналізованого користувацького інтерфейсу системи Moodle для досягнення найвищого рывня фокусування користувачами, описано у попередньому дослыдженні [24, pp. 147-148].
Отже, знання особливостей психології сприйняття у дизайні, сучасні технології з досліджень користувацької поведінки і вміння синтезувати їх в єдине ціле має значний потенціал для проектування ефективного дизайну користувацького інтерфейсу навчальної платформи для підвищення якості навчання.
Перспективи подальших досліджень вбачаються у застосуванні отриманих результатів для побудови ефективного користувацького інтерфейсу для персоналізації навчальних платформ відповідно до визначених психотипів, а саме для груп користувачів, що виявляють ознаки категорій гедоністи, раціоналісти, ідеалісти та традиціоналісти.